Найпоширеніші помилки: двозначні питання

Недосвідчений дослідник може звести нанівець усі свої старання, якщо при складанні анкети для дослідження, хоч в електронній, хоч у традиційній формі (на папері, по телефону тощо) буде використовувати двозначні питання. Ця помилка найчастіше зустрічається в онлайн-опитуваннях. Чому? Як ми вже багато разів казали раніше, в онлайн-опитуваннях найважливіше значення має час, який витрачає на нього респондент. Сама технологія змушує нас формулювати запитання так, щоб їх було легко заповнювати. Проте у прагненні заощадити час ми іноді складаємо такі запитання:

Як ви вважаєте, чи достатньо ринку для цього продукту та чи буде він добре продаватися?
Так
Ні
Не знаю

Місця на ринку вистачать всім продуктам. Але це не значить, що певний продукт буде добре продаватися: через високу ціну, погану репутацію виробника або з іншої причини.

Словом, двозначне питання — це таке, яке підіймає дві проблеми, але передбачає лише одну відповідь.

Це одна з найпоширеніших помилок, якої припускаються під час створення анкети.

Вплив на опитування

Отже, які негативні наслідки для опитування мають двозначні питання? Сумнівність результатів. На основі даних, здобутих в опитуванні, де використовуються такі питання, вірних висновків не зробиш. Таке речення фактично складається з двох запитань, тож ми не можемо сказати напевно, на яке з них респондент дає відповідь. Наприклад, запитання звучить так: «Чи задоволені ви вартістю наших послуг мобільного зв’язку і роботою служби підтримки клієнтів?». І пропонується 5-бальна шкала для оцінювання: дуже задоволений — задоволений — середньо — не задоволений — дуже не задоволений. Тож як нам із цього зрозуміти, що хотіла сказати людина, яка обрала варіант «дуже задоволений»? Можливо, її не вдовольняють ціни, але дуже подобається ставлення працівників центру підтримки клієнтів. Або, навпаки, вона не вдоволена обслуговуванням у центрі підтримки клієнтів, але ціни її влаштовують.

Як розпізнати двозначні питання

Багато двозначних питань можна з легкістю розпізнати за наявністю сполучника «і». Проте, це необов’язкова ознака. Сполучник «і» може використовуватися й в чітко сформульованих питаннях.

Зазвичай двозначне питання — це те, яке можна розділити на два окремих.

Ось приклад, як можна розділити подвійне питання: «Як ви вважаєте, чи слід ввести більше уроків з історії та географії?» Це питання складається з двох окремих.

Перше: «Як ви вважаєте, чи слід ввести більше уроків з історії?»

Та друге: «Як ви вважаєте, чи слід ввести більше уроків із географії?»

Ось декілька інших прикладів:

Як ви вважаєте, чи мають автомобілі бути швидшими та безпечнішими?

Ви задоволені своїм робочим місцем і заробітною платнею?

Ваш відділ кадрів має різні правила для залучення чоловіків і жінок?

Ви знаходите цю книгу цікавою та корисною?

Варіації

Двозначними також вважаються питання, зазначені відповіді до яких складаються одразу з двох стверджень. Наприклад, питання звучить: «Що мотивує вас до роботи?». А одна з кількох відповідей така: «цікава робота й приємні колеги». Яку відповідь має дати людина, яка вважає свою роботу одноманітною, але не хоче звільнятися через гарні стосунки з колегами? Такі «подвійні відповіді» також слід вважати двозначними питаннями. Їх слід уникати.

Як ми вже казали, у подвійних питаннях нерідко зустрічається сполучник «і», але не потрібно вважати його обов’язковою ознакою. Пропонуємо приклад двозначного питання, яке на перший погляд не здається «подвійним»: «Чи слід урядовим організаціям скоротити бюрократичну тяганину для співробітників завдяки найму більшої кількості адміністраторів?» Це запитання можна розділити на два:

«Чи слід урядовим організаціям скоротити бюрократичну тяганину для співробітників?»

та

«Чи слід урядовим організаціям наймати більше адміністраторів?»

З наведеного вище прикладу зрозуміло, що двозначні питання іноді «маскуються».

Виключення — в політиці

Майте на увазі, що деякі дослідницькі організації використовують двозначні питання свідомо. Це відбувається, коли дослідники за допомогою цього «трюку» мають намір отримати навмисно хибні результати, щоб ввести населення в оману та/або створити певний настрій серед громадян. Такі ситуації часто супроводжуються «публікаціями в ЗМІ» про політичні події, партії, політичних діячів та інші фактори з цієї галузі, якими маніпулюють зацікавлені особи у своїх інтересах.

Гнучкість веб-інструментів

Дослідники частіше схильні припускатися помилок, пов’язаних із двозначними питаннями саме в інтернет-опитуваннях, але цей вид дослідження також дозволяє елегантно уникати цієї проблеми.

Зазвичай ця складність вирішується дуже просто: слід розділити одне двозначне питання на два. Наприклад.

Подвійне питання: «Ви погоджуєтеся, що існує проблема з паркуванням у центрі міста й адміністрація має зробити щось для її вирішення

Переформульоване питання: «Ви погоджуєтеся, що існує проблема з паркуванням у центрі міста

Якщо учасник відповість «так», то він отримає друге запитання: «Чи має адміністрація зробити щось для її вирішення

Навіть прості веб-технології дозволяють «програмувати» інтерфейс опитування так, щоб у наборі питань були «базові» й «додаткові», при чому додаткове слідувало б за базовим. Залежно від теми, дослідник може задавати умови для відображення другого додаткового питання.

На сайті eSurvey.com.ua це можна зробити в меню «Налаштування», в якому автор може скористатися функцією «Логіка».

Якщо респондент виконує попередньо встановлені умови, це може спричиняти різноманітні дії: його може бути спрямовано на додаткове запитання, на зовнішній вебсайт, на подальшу анкету тощо.

Це дозволяє дослідникові використовувати час і веб-можливості найефективнішим способом. Із традиційними паперовими анкетами такі функції можливі лише за участю третьої особи — інтерв’юера — що значно підвищує витрати на проведення опитування та несе ризик невірного тлумачення відповідей.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *